Країна сонця, що сходить, приваблює незвичністю та дивовижністю традицій. Навіть серед усіх східних культур японська є особливою. Світогляд жителів Японії тісно пов’язаний із природою і є дуже гармонійним. Кухня в Японії займає важливе місце в культурі та історії країни. До слова, у 2013 році вона була занесена до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Багато століть назад японці вже мали в своєму раціону близько 20 видів продуктів рослинного походження, готували їжу із різноманітних сортів риби та молюсків. Звісно, це все залишилось і до сьогодні. Японська кухня через свою екзотичність та унікальність стає все популярнішою у всьому світі. А це і не дивно.
Напевно, Ви не знайдете більш природних страв в кухнях інших країн, аніж в японській. Серед кухарів є правило-прислів’я: «Не створи, а знайди і відкрий». Японці під час приготування їжі стараються якнайменше обробляти продукти, щоб зберегти їх натуральний смак та первозданний зовнішній вигляд. До речі, це унікально серед всіх азіатських кухонь, адже зазвичай продукти там змінюють майже до непізнаваності.
В японській кухні використовують свіжі продукти та обов’язково високої якості. Тому на столах у японців зазвичай продукти, які відповідають певному сезону. Щодо порцій, то вони невеликого розміру, але це компенсується їх різноманітністю. Тому на японському застіллі Ви встигнете спробувати багато різних страв, і не переїсти.
Справжній кухар в Японії під час приготування страви візьме до уваги час прийому їжі, час, погодні умови і навіть вік тих, хто їстиме. Саме тому влітку порції меншого розміру, аніж взимку. А молодим людям приносять порції більші, аніж старшим.
Найпоширенішим та головним інгредієнтом майже усіх страв є рис. Із нього готують так багато страв, що в японській мові він навіть є синонімом до слова «їжа». Існує більше 200 сортів японського рису, який використовують для приготування національних страв. Кожен із них є дуже клейким, тобто міцно тримається і не «розбивається» на маленькі частинки. Саме такий рис дуже зручно їсти паличками. Інколи його подають як самостійну страву, без жодних спецій. Хто бажає більш урізноманітнити його смаку, додають соус карі та овочі.
Напевно, кожна друга страва в японському меню, окрім рису, складається із дарів моря. Окрім риби і молюсків тут використовують у приготуванні ще й водорості. Зазвичай морепродукти подають у відвареному, тушкованому або сирому вигляді. Водорості стали обов’язковим компонентом і супів.
Деякі із продуктів, що японці використовують на кухні, є екзотичними для європейців. Наприклад, японський хрін - васалі, дайкон – біла редиска, а також лотос.
Замість рису інколи використовують в приготування страв локшину. Її кладуть в суп або подають як окрему страву із рибою або м’ясом.
В Україні і всій Європі найпопулярнішою японською стравою є суші. В японській кухні є суші та роли. Різниця в тому, що суші – це невеликі кульки рису, на які зверху кладуть дари моря. Натомість при приготуванні ролів рис та морепродукти викладають на аркуш водоростей, загортають у тонкий щільний рулет і нарізають на шматочки.
Невід’ємною частиною кулінарної культури Японії є сервірування столу. На столі обов’язково мають чергуватись квадратний та круглий посуд. А сам посуд здебільшого темного кольору: чорний, червоний сірий… Адже білосніжний рис виглядає на темному фоні ще більш апетитно.
Під час прийому їжі людина має отримувати насолоду. Саме тому кожна страва подається в окремій тарілці або мисці і змішувати їх неприпустимо. До кожної страви подається васабі, імбир та соєвий соус.
Всі страви готуються таким чином, щоб їх можна було їсти паличками. Але пам’ятайте, якщо Ви їсте японські страви паличками, то неможна ними рухати інші тарілки або чаші, вказувати на інші предмети, передавати їжу, а в компанії японців – краще не просіть додаткову порцію рису. Це вважається у них негарним тоном.