Новий рік

Вечірка, де справді знайомляться: що вирішує, а що лише здається

· 4 хв читання
Art Hall
Фото: Art Hall

Під кінець року з'являються вечірки з обіцянкою «познайомитися з новими людьми»: збірний стіл, програма, ведучий. Хтось іде по це свідомо, хтось вагається — бо попередній такий вечір закінчився тим, що всі протанцювали поруч і розійшлися. Різниця між цими двома результатами виміряна, і вона не в людях.

Скільки часу коштує нова дружба

Дослідники Канзаського університету порахували, скільки спільних годин потрібно, щоб стосунки перейшли на наступний рівень. Числа вийшли більші, ніж очікує більшість.

Щоб знайомий став приятелем, дорослій людині потрібно в середньому 94 години разом. Щоб приятель став другом — ще близько 164 годин. До близької дружби загалом набігає близько 200 годин. У студентів ці пороги нижчі (43, 57 і близько 119 годин відповідно) — просто тому, що в них більше спільного часу за замовчуванням.

Але найважливіше в тому дослідженні — не самі числа, а умова: рахується час, проведений навмисно. Спільні плани, вихід разом, домовлена зустріч. Випадкові розмови в офісі чи в черзі до кави в цей рахунок не йдуть майже зовсім.

Звідси зрозуміло, чого не може дати одна вечірка: вона не створить дружби. Чотири години — це приблизно двадцята частина шляху навіть до першого порога. Те, що вона може дати, — точку входу: людину, з якою згодом з'явиться привід побачитись удруге. Вечірка, після якої ніхто ні з ким не домовився про наступний раз, не провалилась — вона просто закінчилась на першій годині зі ста.

Головний ворог знайомства — не сором'язливість, а гучність

Тепер про те, що зриває вечір найчастіше.

В опитуванні відвідувачів клубів і концертних майданчиків близько трьох чвертей учасників сказали, що хотіли б гучність нижчу за звичну для цих місць. Різниця між «типовим» і «бажаним» рівнем була велика й стабільна в обох групах. Типову гучність у клубах люди описували як рівень, на якому розмова дається зі значними труднощами; бажану — як рівень, на якому говорити можна.

Дослідники припускають і неприємний побічний наслідок: у надто гучному місці люди п'ють швидше, бо розмова фізично неможлива, і випити стає чи не єдиним доступним заняттям.

В окремому огляді причин, чому люди уникають гучних заходів, перша названа причина звучить просто: «надто важко чути розмову».

Тобто вечірка, задумана для знайомств, і гучна музика — конструкція, яка працює проти себе. Звук, що тримає танцпол, одночасно вимикає єдиний інструмент знайомства.

Самотність — не рідкість, і це теж варто знати

Щоб ця тема не виглядала як забаганка: за даними загальноєвропейського опитування, 13 % дорослих почуваються самотніми більшість часу або постійно, а понад третина — принаймні іноді. Соціально ізольованими (мало контактів, а не лише відчуття) є близько 18 %.

Окреме спостереження з того самого масиву: більш ніж дві години на день у соціальних мережах пов'язані з помітно вищою поширеністю самотності.

Це кореляція, не доведена причина: може бути, що самотні люди більше сидять у мережах, а не навпаки. Але напрямок, у якому варто шукати рішення, вона показує досить виразно.

Як влаштована вечірка, після якої домовляються про наступний раз

Спільна дія замість спільної присутності. Людей зближує не той самий простір, а те саме заняття — гра, спів, майстер-клас, кухня. Там з'являється тема розмови, якої не треба вигадувати.

Рухливий формат замість фіксованої розсадки. Коли всі сидять за призначеними місцями весь вечір, коло спілкування визначено з першої хвилини. Фуршет, кілька зон, перерви — усе це дає шанс перетасуватись.

Розмова живе на трьох-чотирьох. Більша група неминуче розпадається, і це нормально. Місце, де є кілька менших зон, працює для знайомств краще за одну велику залу.

Тиха зона обов'язкова. Навіть на гучному заході має бути куток, де чути співрозмовника. Саме там і відбувається те, заради чого прийшли.

Привід для другої зустрічі важливіший за сам вечір. Клуб за інтересом, регулярна гра, курс — будь-що, що повторюється. Інакше ті дев'яносто чотири години не наберуться ніколи.

Де у Львові шукати такий вечір

Найпростіший спосіб отримати спільну дію — місце, де вона вбудована. Це заклади з караоке: спільний спів працює на групу навіть тоді, коли співає не кожен. З перевірених у каталозі — Karaoke & Cocktail Bar B.Q., Art Hall і панорама-бар «ВЕЖА».

Якщо ж хочеться вечора з розмовою, а не з програмою, дивіться в бік закладів із кількома залами й помірним звуком — «Ресторація Бачевських» чи «Грушевський». Там вечір тримається на столі й на людях, і це саме те середовище, де обмінюються контактами.

Ширший перелік місць із власною програмою — у розділі розваг і дозвілля, а решта ресторанів міста зібрана окремо.

І головне, що варто тримати в голові, йдучи на таку вечірку: завдання вечора — не знайти друга, а знайти привід зустрітись удруге. Решту зроблять ті дев'яносто чотири години.

Заклади зі статті

Добірки за темою

Читайте також

Рубрики журналу