Попросіть когось назвати американську їжу, і почуєте: бургер, цезар, картопля фрі, ребра, чізкейк. Спробуймо перевірити в цих страв документи. Частина виявиться з іншого паспорта, зате стане зрозуміло, з чого взагалі складається ця кухня.
Цезар: свято в чужій країні
Цей салат не має жодного стосунку до римського імператора і, строго кажучи, народився не в США. Італійський іммігрант Чезаре Кардіні мав ресторан у мексиканській Тіхуані, куди каліфорнійці їздили по те, що вдома заборонив сухий закон.
Згідно з розповіддю його доньки Рози, 4 липня 1924 року гостей прийшло так багато, що запаси майже скінчились. Кардіні зібрав те, що було під рукою, і перемішав салат просто посеред зали, щоб гості отримали ще й видовище. Роза згадувала в інтерв'ю 1987 року, що батько брав лише ніжне внутрішнє листя романо і не різав його: листок мали брати пальцями. Яйця він варив рівно хвилину, а анчоусів не клав.
Уся ця картина тримається передусім на родинній розповіді. Брат Алекс, за іншою версією, робив подібний «салат для льотчиків» із лаймом і анчоусною пастою, а хтось приписує рецепт матері кухаря Лівіо Сантіні. Хто вигадав страву, остаточно невідомо. Зате 1948 року саме Кардіні зареєстрував на своє ім'я торговельні марки.
Картопля, якій не пощастило з назвою
Картоплю фрі подають до бургера настільки автоматично, що вона здається американською. Походження її непевне, і Британіка цього не приховує: за однією традицією вона з Франції, за новішою версією з Бельгії.
Бельгійці й французи сперечаються досі. Історик їжі з Льєжа П'єр Леклерк стверджує, що картоплю фрі винайшли на вулицях Парижа вуличні торговки. Згадують і баварського музиканта Фредеріка Кріґера, який нібито навчився смажити її на вулиці Монмартр 1842 року, а 1844-го продавав у Бельгії «смажену картоплю, як у Парижі». Популярна історія приписує слово french американським солдатам у Бельгії часів Першої світової, але Леклерк знаходить вираз french fried potatoes уже 1857 року.
Барбекю: дим, спеції і чужа праця
Ось де справді американська історія, хоч і не проста. Американське барбекю називають зіткненням трьох світів. Корінні народи запікали й консервували на вогні бізона та оленину. Слово, ймовірно, походить від таїно, народу з Карибів: їхні дерев'яні решітки для копчення іспанці записали як «барбакоа». Європейці додали свиней, корів і звичку поливати м'ясо маслом чи оцтом.
Смак, який ми зараз упізнаємо, багато в чому сформували люди, яких привезли з Африки в рабство. Вони працювали на плантаціях за вогнем, приправляли м'ясо пряними спеціями та чилі, керували жаром і димом добу поспіль, а великі барбекю влаштовували власники плантацій. Коли берете ребра BBQ, у них є і ця частина історії, якої на упаковці соусу не напишуть.
Печиво з рекламною легендою
Рут Вейкфілд вивчала домашню економіку і разом із чоловіком утримувала заїзд Toll House у Вітмені, штат Массачусетс. Дорожнім пунктом збору мита ця будівля ніколи не була, хоч і назву мала відповідну. Щоб урізноманітнити масляне печиво до морозива, вона порубала шилом для льоду шоколадну плитку Nestlé і вмішала в тісто. Рецепт вийшов у її книзі 1938 року як «шоколадне хрустке печиво Toll House».
Популярна версія каже, що шоколад мав розтанути, і вийшло випадково. Цю історію поширювала реклама Nestlé, а сама Вейкфілд стверджувала, що зробила це свідомо: хотіла дати гостям щось нове. До 1940 року шоколадної крихти у продажу масово не було: її, власне, й почали робити заради цього печива.
Сир, який хотів бути французьким
Нью-йоркський чізкейк спирається на вершковий сир, а той теж виник через чужий продукт. У 1872 році молочник Вільям Лоуренс із Честера, штат Нью-Йорк, намагався відтворити французький нешатель і отримав щось густіше й вершковіше. До кінця 1920-х вершковий сир потрапив до єврейських закладів Нью-Йорка. Власник ресторану Арнольд Рубен стверджував, що першим зробив із ним чізкейк, та це вже його особиста заява.
Кожна страва в цьому меню когось пережила: імміграцію, сухий закон, рабство, рекламу.
Що ще є в цьому меню
Бургер. Яловича котлета в м'якій булці, а чізбургер ще й із плавленим сиром.
Хот-дог. Сосиска в довгій булці з гірчицею.
Крильця баффало. Смажені курячі крильця в гострому соусі.
Брауні. Щільний шоколадний брусок із вологою серединкою.
Яєчня з беконом і панкейки. Американський сніданок у найпростішому викладі.
Олд фешн. Коктейль із бурбону, цукру й бітера, повільний і без зайвих прикрас.
Де скуштувати у Львові
Заклади зібрано в добірці американської кухні. По смак диму їдьте в Брюховичі: у Eco AQUARIUS Grill Restaurant свинні ребра готують у смокері. Паб «Добрий Друг» тримає в меню чізбургер і цезар, тож документи обох можна перевірити за один вечір. А в CLOUD no.7 Panorama є чізкейк «Нью-Йорк» і брауні з бергамотом.
За багатьма американськими стравами стоять люди, чиїх імен у меню ніхто не згадає.
Заклади можуть змінювати меню, тож окремої страви сьогодні може й не бути. Якщо йдете заради неї, краще спершу зателефонувати.



